72312 м. Мелітополь,
вул. Дзержинського, 141,
т. 44-45-12.
Розклад роботи: 6:30 - 17:00,
з понеділка по п'ятницю

Україна - наша Батьківщина

Україна – наша Батьківщина!

           Наша Батьківщина – Україна, самостійна незалежна держава. 24 серпня – день утворення самостійної незалежної держави України. Столиця України – місто Київ.київ розкинувся на мальовничих зелених схилах Дніпра Славутича. У Києві працює український уряд, Верховна Рада України, президент. Головна вулиця Києва – Хрещатик. У Києві багато парків, пам’ятників, проспектів, є метро. На вулицях Києва багато каштанів.

          Україна багата вугіллям, хлібом, цукром. В Україні вирощують льон. Найбільші великі міста України – Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Донецьк, Запоріжжя.

          Національні парки та заказники України: Асканія-Нова, Софіївський парк (Умань), Хортиця (Запоріжжя), карпатські і кримські ліси.

          Гори України: Кримські, Карпатські. Моря – Чорне, Азовське. Порти України – Одеса, Маріуполь, Іллічевськ, Бердянськ.

        Найбільші  ріки України: Дніпро, Південний Буг, Тиса, Черемош, Дністр, Прут.

Традиційний український національний одяг

          Жіночий :сорочка-вишиванка, спідниця, плахта, запаска, жилетка, корсетка (камізелька), сап’янці (чоботи), фартух, свитка, кожух (вінець), хустка, очіпок, кокошник, личаки, сукня, серпанок, коралі, намисто.

           Чоловічий: штани, шаровари, сорочка-вишиванка, корзно (плащ), порти (штани), жупан, сердак, постоли,  чоботи, бриль, люлька, капелюх, свитка, жилет, кожух, личаки, ходаки, черес (пояс), кучма (шапка).

           Наддніпрянщина: безрукавка, начерки (шпаки), свита, кирея (плащ), кожух, жупан, пояс, шаровари, бриль, постоли, личаки, черевики, чоботи, сорочка-вишиванка, запаска, дерга (плахта), корсетка, димка, мальованка (спідниця), намітка (головний убір), кибалка (обруч).

            Степова частина України: сорочка-косоворотка, пальто, прямоспинні свити, кожух, картуз, черевички, чоботи, конічні шапки, кирея, сарафан, сорочка-талійка (до талії), спідниця, блуза, каптан, кофта, хустка, шаль, очіпки, кобеняк, дерга, крайка, манта.

 

 

Український вінок

              Вінок – оберіг, береже дівоче волосся, знімає головний біль, заспокоює нервову систему, «знахар душі жіночої».

              Символічне значення квітів у віночку: деревій – символ нескореності, барвінок – символ життя, безсмертник – символ здоров’я, квіти яблуні та вишні – символ материнської любові, калина – символ дівочої вроди, вродливості, мак – символ туги та печалі, чорнобривці – знімають головний біль, волошки – зір розвивають, ромашка – серце заспокоює.

             Символічне значення стрічок у віночку: світло-коричнева – символ землі-годувальниці,  жовта – символ сонця, зелена – символ краси і молодості, синя – символ неба та води, жовтогаряча – символ хліба, фіолетова – символ мудрості, рожева – символ достатку, малинова – символ душевності, щирості.

            

 

Український рушник

          Рушник – невід’ємний символ хатнього інтер’єру, гостинності українського народу (хліб, сіль, гілочка барвінку на рушникові, рушник на кілочку біля хати, «рушник на кілочку – хата у віночку»)

           Види рушників: утирач, гостинник, стирок, стирач, покутник, подарунковий, обереги, сімейні (родинні), весільні.

           Символічне значення рушників: рушник-росяночка (для дівчаток), рушник-грайлик (для хлопчиків).  

 

 

Рослинні символи українців

         «Без верби та калини нема України». Калина, верба – рослинні фольклорні символи України.

Калина – символ нескореності, вірності України.

Верба – символ рідної домівки, близьких людей.

Тополя – символ вроди української дівчини, оберіг хати, подвір’я.

Чорнобривці, мальва, ружа, червона рута, барвінок, липа, чебрець, очерет, терен – невд’ємні регіональні символи подвір’я українського помешкання. 

 

 

Національні іграшки

            Глиняна іграшка: свищики, свистунці, баранці, кізоньки, конячки, півники, вовчики, зайчики, пташки.

           Місця виготовлення іграшок: Опішня, Хомутець на Полтавщині. Майстри Опішнянсьої іграшки: Г.Н. Пошивайло – неглазуровані свистунці малих розмірів, прикрашені зеленими й червоними малюнками; М.Є. Хитриш – глазуровані жовті та зелено-коричневі іграшки, прикрашені рослинним орнаментом: вершники на конях, музиканти, чортики…; А.І. Білик – свистунці зеленого й коричневого кольорів, прикрашені рельєфною ліпкою.

           Косовська глиняна іграшка -  глазурована, рослинні візерунки на фігурках тварин, жовті кольори глазурі. Відомий майстер на Івано-Франківщині Ю.Ю. Іллюк (червоні зозульки з біло-зеленим розписом). На Черкащині (с. Громи) виготовляють свистунці, политі чорною смолою з біло-червоно-зеленими цятками. На Вінниччині – глазурований дитячий посуд різних розмірів. На Житомирщині – димчастий іграшковий посуд (банячки, макітри, кулики, горщики), на Волині – горщики-двійнята, гладилки.

       Дерев’яна іграшка – сопілка, конячки, вітрячки, колиски, меблі, посуд, візочки з кониками. У Ковелі на Волині відомий майстер дерев’яної іграшки І.В. Сидорук, Стара Сіль, Яворів на Львівщині.

        Солом’яна та м’яка іграшка, їх специфічні особливості у кожному регіоні свої.

              Традиційний посуд українців

          Традиційний український посуд: миска, полумисок, мисник (полиця для посуду), макітра, горщик, глечик, куманець, горнятко, кайстроник, тарілка, тарелі, кухоль, склянка, кварта, каструля, відро, цебро, діжа, макогін, сковорідка, ложка (дерев’яна, металева), виделка, дійниця, качалка.

          Посуд, як і інші побутові речі, має різну назву в різних регіонах України.

          Закарпаття: цідило (глиняний посуд), чупор (глечик для молока), силка (горщик), коргача (ємкість для зберігання води), погар (дерев’яний  стакан),   лобал (сковорідка) та ін..

 

Традиційні та обрядові страви

            Традиційна національна українська їжа та страви: борщ, юшка, затірка, локшина, галушки, вареники, вар’яниці, смаженя, крученики, кльоцки, куліги, крупник, каша-лемішка (кашоподібна гречана страва), соломаха (житня), жур (вівсяний кисіль), кваша (житньо-гречаний напій), пампушки з часником, книші з олією, гречаники, перепічки, малаї, пундики, млинці, коржі, деруни, капусняк, узвар, печеня (м’ясна), душенина (м’ясна страва), драглі, гишки (холодець), товченики, мамалига, варенуха, сирівець (хлібний квас), пироги.

          Обрядова їжа: коровай, шишки, весільні калачі (Закарпаття), перепійці, качки, верч (Полісся), лежень (Правобережжя), дивень (Південь). Різдво -  кутя, узвар; у Великий піст - хрести з тіста; Великдень – паска, кров’янка, книш, ковбаси, крашанки, писанки; косовиця, жнива – мандрики (печиво); Маковій, Спас – шуліки (коржі, їли з маком та медом); осінні свята – балабушки, калита; весною – жайворонки.

Предмети побуту

           Коцюба, рогач, деркач, ціп, граблі, трійчатки, лопата, рало, соха, віник, ніж, сікач, ночви, рубель (праска), брюглазь (Закарпаття), килимок (ткацький станок), порток (скатертина), лава, ослін, райбачка (ребриста дошка, яку використовують для прання одягу), кужіль, мотовило.

 

 

Українська хата

         Українська садиба: подвір’я, село, хутір,садиба, зимівники, пасіка, хата, оселя, домівка, стріха, комора, льох, стебка, світлиця, кухня, передпокій, сіни, теплушка (тепла кімната у сінях), прихаток, ганок, чулан, хижки (комори), комірчини, ванькир, алькир (кухня-спальня0, піч, покуть ( святий ку, червоний кут), долівка.

        Хатній інтер’єр: стіл, лави, ослінчики, скриня, шафа, мисник, ліжко, ліжник, вишиті рушники, , ковдра, простирадло з мереживом, килим, рядно, хідники, фіранки на вікнах, розпис на печі та стінах.

           Подвір’я має огорожу – паркан, пліт, тин, мури, ворота, брама. На подвір’ї – хлів (для великої рогатої худоби), стайня (для коней), саж, куча, кармник (для свиней), курник (для птахів), кадуб, вулик, довбня (для бджіл), клуня, стодоли, половники (для зберігання зерна), сінники (для зберігання сіна), коші (для зберігання кукурудзи у початках), сарай, возовні, шопи, повітки (для зберігання реманенту), криниця-журавель.

            В залежності від регіону існували і інші споруди двору: млин, вітряк, олійниця, крупорушка, коптильня, сушарня, стая, заватра, колиба, зимарка, шалаш.

          Кожна українська хата мала садок із фруктовими деревами, квітник (чорнобривці, любисток, рута, м’ята, мальви, ружі), соняхи, калину при криниці, дуб на леваді, грушу на межі, тополі при дорозі тощо.

 

 

 

Дата: 22.04.15 | Переглядів: 1079 | Коментарів: 0

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР:



Надіслати

Copyright © 2012

ДНЗ №47 «Берізка»